Безпосередньо Законом № 1058-IV пенсії за вислугою років не передбачено. У ньому лише говориться, що ці пенсії, нарівні з пільговими пенсіями для працюючих у шкідливих умовах, призначаються корпоративними пенсійними фондами згідно окремого законодавчого акту.

Але тимчасово, до прийняття такого законодавчого акту і втілення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, такі пенсії призначаються згідно старим нормам, що передбачені Законом № 1788-XII від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення».

Таке положення зберігається протягом вже більше семи років дії Закону № 1058-IV: право на пенсію визначається за нормами Закону № 1788-XII, а розмір– за нормами Закону № 1058-IV.

Пенсія за вислугу років призначається окремим категоріям робітників, зайнятих на роботах, виконання котрих призводить до втрати професійної придатності до досягнення пенсійного віку.

Зокрема, до них відносятся:

–        окремі категорії працівників авіації та льотно-вирпробного складу;

–        працівники локомотивних бригад залізниці та метрополітену;

–        водії вантажівок, зайняті вивозом продукції на шахтах і рудниках;

–        плавсклад морського та річкового флоту, механізатори робіт з завантаження-розвантаження у портах;

–        співробітники геологічних партій та експедицій;

–        робітники, зайняті на лісозаготівлі та лісосплаві;

–        деякі категорії артистів театрів;

–        заслужені спортсмени;

–        працівники сфери освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Загальними вимогами для призначення пенсії за вислугу років в основному є: наявність певного необхідного загального стажу роботи; наявність необхідного стажу роботи за фахом; звільнення з роботи за фахом.

Так, для працівників локомотивних бригад, водіїв вантажівок на шахтах, плавскладу, працівників лісозаготівлі, геологів вимоги є наступними: загальний стаж роботи – 25 років для чоловіків і 20 для жінок, у тому числі стаж даної роботи – 12,5 років для чоловіків і 10 років для жінок, вік – 55 років для чоловіків і 50 років для жінок.

Для ряду категорій вимога щодо віку відсутня, необхідною є лише наявність спеціального стажу. Так, для працівників сфери освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення єдиною вимогою є 25 років спеціального стажу, спортсменів – 20 років, артистів – від 20 до 30, у залежності від посади.

Точні переліки посад і професій різноманітних галузей, працюючи за котрими люди мають право на пенсію за вислугу років, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення».

Для отримання права на пенсію за вислугою років дуже важливо, щоб назва посади, записаної у трудовій книжці (або довідці підприємства, організації), точно відповідала вказаній у переліку.

Варто відмітити суттєву особливість, що стосується стажу, у визначенні права на пенсію за вислугою років. Оскільки для цього використовуються норми Закону № 1788-XII, то визначним є поняття «стажу роботи», а не «страхового стажу» (як для пенсій за Законом № 1058-IV).

«Страховий стаж» не співпадає зі стажем роботи. Основною умовою для включення періоду роботи до страхового стажу є сплата за цей період страхових внесків у розмірі, не меншому за мінімальний. Якщо людина працювала офіційно, про це є запис у трудовій книжці, але роботодавець з якихось причин не перерахував до Пенсійного фонду страхові внески за певний період, цей перійд до страхового стажу не зараховується.

Вичислення спеціального стажу для визначення права на пенсію за вислугою не залежить від сплати страхових внесків та сум заробітної плати. Так, при роботі на 0,5 або 0,25 ставки (зарплата в такому випадку може бути меншою за мінімальну) спеціальний стаж все одно рахується у повному обсязі, місяць за місяць. Страховий стаж (для визначення розміру пенсії) при цьому рахується пропорційно до сплачених внесків.

Таким чином, якщо працівник отримує заробітну плату у розмірі менше мінімального, встановленого законодавством (наприклад, при роботі на півставки), страховий стаж йому зараховується пропорційно до відношення його заробітної плати до мінімальної. Наприклад, людина отримала за липень 2011 року заробітну плату 600 грн. Розмір мінімальної заробітної плати, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з 1 квітня складає 960 грн. Таким чином, за липень з 31 дня до страхового стажу буде зараховано 31*600/960 = 19 днів.

Облік страхового стажу проводиться у місяцях. Тобто, якщо пенсіонер А має 30 років 8 місяців 16 днів страхового стажу, то враховується 30*12 + 8 = 368 місяців.

Розмір пенсії за вислугою років визначається повністю ідентично до розміру пенсії за віком. Він залежить від двох величин: коефіцієнту страхового стажу та заробітної плати (скоригованої за певрими правилами).

Коефіцієнт страхового стажу, згідно статті 25 Закону № 1058-IV, визначається за формулою:

Кс = (См * Вс)/(100*12),

де См – кількість місяців страхового стажу;

Вс – величина оцінки одного року страхового стажу (на даний час дорівнює 1,35 %).

Результат округлюється до 5 знаків після коми.

Так, для вищезгаданого пенсіонера А коефіцієнт страхового стажу складе:

368*1,35/1200 = 0,41400.

Порядок визначення заробітної плати є складнішим.

Згідно статті 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата для розрахунку пенсії враховується за будь-які 60 місяців страхового стажу поспіль до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, і за весь період страхового стажу з 1 липня 2000 року. Що це означає?

За які саме 60 місяців до 01.07.2000 брати зарплату, обере сам пенсіонер, і надасть довідку з помісячними заробітками за обраний період. За весь період з 01.07.2000 дані про заробітки Пенсійний фонд бере самостійно зі своєї системи персоніфікованого обліку. Таким чином, якщо людина виходе на пенсію в серпні 2011 року, і весь останній час до цього працювала, вона повинна надати довідку за обрані 60 місяців, плюс до цього буде враховано її заробітну плату за період з 01.07.2000 по 31.07.2011 (за 133 місяці!). Загальна тривалість періода заробітку складе 60 + 133 = 193 міясці.

При цьому передбачено можливість виключення з цього періоду міясців з найменшими заробітками – так звана «оптимізація». Виключити можна до 60 місяців поспіль, але не більше 10 % тривалості страхового стажу. При цьому лишитися повинно не менше 60 міясців. Тобто за наявності 368 місяців страхового стажу можна виключити період заробітку до 36 місяців поспіль. Період, що виключається, може розташовуватися в будь-якому місці відносно періоду заробітку – на початку, у середині , наприкінці.

Для всіх подальших розахунків суми заробітної плати за періоди до введення в Україні гривні (вересень 1996 року) переводяться у гривні шляхом ділення їх на 100000, з округленням до 5 знаків після коми. Це стосується заробітків як «купонного» періоду (1992-1996 рр.), так і «радянського» (до 1992 р.).

Далі визначаються коефіцієнти заробітної плати за кожен місяць шляхом ділення заробітної плати за кожен місяць на середню заробітню плату по Україні за відповідний період. Показники середньої заробітної плати по 2002 рік включно, які для цього використовують, визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 1783 від 20.11.2003 «Про заходи з поліпшення пенсійного забезпечення громадян», за пізніший період визначакються і публікуються Пенсійним фондом України.

Фактично, метою обчислення цих коефіцієнтів є «осучаснення» заробітків за різні роки, приведення їх до єдиного масштабу. Адже в абсолютних цифрах суми заробітної плати неможливо порівняти. Не можна відразу сказати, що є більшим – 150 карбованців у січні 1988 року чи 120 гривень у січні 1997 року.

Для коретного порівняння потрібно порівняти ці суми із середньою заробітною платою на той час. Так, середня зарплата у січні 1988 року складала 200 карбованців, у січні 1997 року – 126,68 грн. У першому випадку коефіцієнт заробітку дорівнює:

Кз = 150/200 = 0,75000,

у другому:

Кз = 120/126,68 = 0,94727.

Бачимо, що другий коефіцієнт є значно вищим.

Середнє арифметичне всіх коефіцієнтів заробітку за період, що враховується, називається коефіцієнтом заробітної плати. Помноживши його на середню заробітну плату по Україні за календарний рік, що передує року призначення пенсії, ми отримаємо заробітну плату для розрахунку пенсії.

Так, при призначенні у 2011 році коефіцієнт заробітної плати помножується на середню заробітну плату за 2010 рік, котра складала 1982,63 грн.

Наприклад, визначимо розмір пенсії для вищезгаданого пенсіонера А. Припустимо, що це жінка і коефіцієнт її заробітної плати дорівнює 1,2.

Коефіцієнт страхового стажу Кс = 368*1,35/1200 = 0,41400;

заробітна плата Зп = 1982,63*1,2 = 2379,16 грн.;

розмір пенсії П = 2379,16*0,41400 = 984,97 грн.

На додаток до розміру пенсії, визначеного за статею 27, ще має бути так звана доплата за понаднормативний стаж, тобто за стаж понад 25 років у чоловіків і понад 20 років у жінок. Вона складає 1 % розміру пенсії (але не більше 1 % мінімального розміру) за кожен повний рік понад норму.

Так, у даному випадку, оскільки розмір пенсії перевищує мінімальний (764 грн.), доплата за стаж складе:

764*0,01*(30-20) = 76,40 грн.

Загальний розмір пенсії складе:

984,97 + 76,40 = 1061,37 грн.

Середнє: Select ratingПлохоНормальноХорошоЗамечательноОтлично

Ваша оцінка: Жодного Седеднє: 1 (1 vote)

Законы: Закон Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» № 1058-IV от 09.07.2003
Законы: Закон Украины «О пенсионном обеспечении» № 1788-XII от 05.11.1991
Постановления: Постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении норматив-ных актов по вопросам пенсионного обеспечения» № 583 от 12.10.1992