Інвалід – людина, котра повністю або частково позбавлена працездатності внаслідок якої-небудь аномалії, поранення, каліцтва, хвороби. Таким людям держава гарантує грошове забезпечення – пенсію за інвалідністю. Пенсія за інвалідністю в солідарній системі регламентується ст. 30 - 35 Закона України (ЗУ) №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (]]>http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1088.397.52&nobreak=1]]>).

Окрім того, деякі закони про спеціальні пенсії також містять норми стосовно пенсій за інвалідністю в рамках цих законів. Зокрема, ці норми існують для наукових пенсій у ст. 24 ЗУ №1977 «Про наукову і науково-технічну діяльність» (]]>http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.69.34&nobreak=1]]>), а про пенсії держслужбовців говориться у ст. 37 ЗУ №3723 «Про державну службу» (]]>http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.272.26&nobreak=1]]>)

Якими ж є необхідні умови для призначення пенсії за інвалідністю?

Для страхових пенсій про це сказано у ст. 30 ЗУ №1058. Пенсія за інвалідністю призначається інвалідам, які частково чи повністю втратиди працездатність внаслідок загального захворювання, за наявності необхідного страхового стажу. До 23 років включно – необхідно мати страховий стаж не менше 2 років; від 24 до 26 років включно –  стаж має бути не меншим 3 років; 27 – 31 рік – 4 роки страхового стажу, а від 32 і старше – потрібно мати не менше 5 років страхового стажу. Важливо відмітити, що саме страхового стажу, а не стажу роботи. Ст. 31 ЗУ №1058 відмічає, що в залежності від ступеню втрати працездатності, існують три групи інвалідності, котрі, разом з причиною та терміном інвалідності, визначаються органами медико-соціальної експертизи (МСЕК). Згідно діючих нормативно-правових актів, зокрема, діє «Інструкція про встановлення груп інвалідності», затверджена наказом МОЗ №183 від 07.04.2004 року (]]>http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1031.531.2&nobreak=1]]>). Тобто для отримання страхової пенсії за інвалідністю потрібно мати довідку МСЕК про інвалідність і необхідний страховий стаж.

Для наукових пенсій умови призначення пенсій за інвалідністю визначено у ст. 24 ЗУ №1977. Для того, щоб отримувати наукову пенсію за інвалідністю, необхідно бути інвалідом згідно висновку МСЕК і мати право на наукову пенсію, тобто мати страховий стаж не менше 25 років для чоловіків і 20 років для жінок, а також стаж наукової роботи не менше 20 років для чоловіків і 15 років для жінок. Іншими словами, наявність інвалідності надає право на отримання наукової пенсії у віці, меншому за пенсійний – 60 років для чоловіків і 55 років для жінок за умови наявності необхідного страхового та наукового стажу.

Держслужбовці також мають право на пенсію за інвалідністю, про це говориться у ст. 37 ЗУ №3723. Обов’язковою умовою для призначення пенсії за інвалідністю держслужбовцеві є наявність у нього страхового стажу, встановленого для визначення страхових пенсій за інвалідністю згідно з ЗУ №1058. Пенсія за інвалідністю в рамках Закону №3723 призначається особам, котрі стали інвалідами 1-ї або 2-ї групи під час перебування на державній службі та мають стаж державної служби не менше 10 років. Також цю пенсію можуть отримувати інваліди 1-ї або 2-ї групи, незалежно від того, коли та де вони отримали інвалідність, але за умови, що вони оформлюють пенсію, знаходячись на посаді держслужбовця і при цьому мають стаж роботи на державній службі не менше 10 років. Важливо відмітити, що пенсія за інвалідністю держслужбовцям призначається лише за умови припинення роботи на державній службі.

Як же чинне законодавство визначає розмір пенсії за інвалідністю?

Розмір страхової пенсії за інвалідністю визначається ст. 33 ЗУ №1058. Пенсія з аінвалідністю залежить від групи інвалідності і дорівнює – для інвалідів 1-ї групи –  100%  пенсії за віком, для інвалідів 2-ї групи –  90%  пенсії за віком і для інвалідів 3-ї групи –  50%  пенсії за віком, розрахованої згідно ст. 27 та ст. 28 ЗУ №1058. За наявності в інвалідів 2-ї та 3-ї груп страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і 20 років у жінок, за їхнім вибором, їм може бути призначено пенсію за інвалідністю в розмірі пенсії за віком, розрахованої згідно ст.27 та ст.28 ЗУ №1058. Пенсія за інвалідністю призначається на весь термін інвалідності, вказаний у довідці МСЕК, а чоловікам, котрим більше 60 років, і жінкам, котрим більше 55 років – довічно.

У ст. 24 ЗУ №1977 для наукових працівників визначено розміри пенсії за інвалідністю внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, а також унаслідок каліцтв або захворювань, пов’язаних з Чорнобильскою катастрофою:  інвалідам 1-ї групи – 80% зарплати наукового працівника, інвалідам 2-ї групи – 60% зарплати наукового працівника, інвалідам 1-ї групи – 40% зарплати наукового працівника. Інвалідам будь-якої групи внаслідок загального захворювання, за наявності необхідного страхового і наукового стажу, пенсія за інвалідністю призначається в розмірі наукової пенсії за віком, незалежно від віку.

Розмір пенсії за інвалідністю для держслужбовця повністю регламентується ст. 37 ЗУ №3723. Він дорівнює розміру пенсії за віком і складає 80% від заробітної плати держслужбовця, з котрої було сплачено страхові внески до Пенсійного фонду. Якщо на момент оформлення пенсії, особа не працювала на держслужбі, розмір пенсії для неї визначається як 80% від заробітку працюючого держслужбовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи особы на державній службі. Цікаво відмітити, що збільшення посадових окладів і, відповідно, заробітків держслужбовців автоматично тягне за собою збільшення їхніх пенсій, навіть для нерпацюючих пенсіонерів.